Концептуалізація державної безпекової політики в парадигмі сталого розвитку національної економіки

Анотація

У статті розкрито теоретико-методологічні та прикладні аспекти управління економічною безпекою суб’єктів господарювання в умовах безпрецедентних викликів, зумовлених воєнним станом і глобальними трансформаційними процесами. Обґрунтовано, що в сучасних реаліях економічна безпека трансформується з допоміжної функції менеджменту у фундаментальну основу життєздатності бізнесу. Особливу увагу приділено об’єктам критичної інфраструктури, для яких забезпечення фізичної цілісності, економічної незалежності та захист інтересів стейкхолдерів набуває статусу питання національного рівня. Показано диференціацію стратегічних підходів до безпеки залежно від масштабу підприємства. Доведено, що якщо малий та середній бізнес часто обмежується ситуативними заходами, для великих господарських структур виникає гостра потреба у формуванні системного науково-теоретичного підґрунтя. Підкреслено, що воєнні дії на території України стали критичним чинником, який нівелює дієвість попередніх «мирних» стратегій, що потребує негайної актуалізації параметрів безпекоорієнтованого управління. Висвітлено необхідність розроблення нових механізмів управління ресурсами, які враховуватимуть динамічність зовнішніх загроз і волатильність ринкового середовища. Запропоновано підходи до перегляду часових горизонтів стратегічного планування та впровадження інструментів антикризового моніторингу. Зроблено висновок, що ефективність управління економічною безпекою в умовах війни прямо залежить від здатності менеджменту поєднувати накопичений практичний досвід із новітніми науковими розробками у сфері ризик-менеджменту. Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади та керівництвом великих підприємств для зміцнення макроекономічної стабільності та захисту національних економічних інтересів у довгостроковій перспективі.