Управління ризиками соціально відповідальної діяльності як чинник стратегічного управління конкурентоспроможністю
Анотація
Впровадження соціально відповідальних практик супроводжується різноманітними ризиками, які можуть негативно вплинути на конкурентну позицію підприємства. За даними Європейської Комісії, лише 40% компаній мають систематизований підхід до управління ризиками корпоративної соціально відповідальної діяльності, що свідчить про існування значного розриву між декларуванням соціальної відповідальності та ефективним управлінням супутніми ризиками. Для українських підприємств проблема набуває особливої актуальності в контексті євроінтеграційних процесів та необхідності адаптації до міжнародних стандартів ведення бізнесу. В статті обґрунтовано теоретико-методичні засади управління ризиками соціально відповідальної діяльності підприємства як чинника стратегічного управління конкурентоспроможністю. Проаналізовано основні види ризиків соціально відповідальної діяльності: репутаційні, фінансові, комплаєнс, операційні, стратегічні ризики та ризик гринвошингу. Розроблено класифікацію ризиків корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) із характеристикою можливих наслідків для конкурентоспроможності підприємства. Запропоновано концептуальну модель управління ризиками соціально відповідальної діяльності в системі стратегічного управління конкурентоспроможністю, яка включає п’ять взаємопов’язаних етапів: ідентифікацію ризиків, оцінювання ризиків, розроблення стратегій управління ризиками, впровадження заходів мінімізації та моніторинг ефективності. Досліджено вплив цифрової трансформації на процеси управління ризиками КСВ, зокрема застосування технологій великих даних, штучного інтелекту та блокчейн. Ефективне управління ризиками КСВ створює додаткову цінність для стейкхолдерів та формує стійкі конкурентні переваги завдяки підвищенню довіри, зниженню волатильності результатів діяльності та формуванню організаційних здібностей. Компанії з проактивним підходом демонструють на 23% вищу лояльність клієнтів, на 18% кращі фінансові результати та на 31% нижчу волатильність ціни акцій порівняно з конкурентами.
Завантаження
Посилання
2. Directive (EU) 2022/2464 of the European Parliament and of the Council on corporate sustainability reporting. Official Journal of the European Union, L 322, 15–80.
3. Yevtushenko, N. O., & Drokina, N. I. (2020). Stratehichne upravlinnia konkurentospromozhnistiu pidpryiemstva: teoretychni aspekty [Strategic management of enterprise competitiveness: theoretical aspect]. Ekonomichnyi prostir – Economic Space, 156, 129–135. DOI: 10.32782/2224-6282/156-23 [in Ukrainian].
4. Kuzmin, O. Ye., Kniaz, S. V., & Toporko, M. A. (2020). Konkurentospromozhnist pidpryiemstva: teoriia ta praktyka menedzhmentu [The competitiveness of business enterprise: theory and practice of management]. Lviv Politechnika Publisher [in Ukrainian].
5. Kolot, A. M., & Hrishnova, O. A. (2019) Sotsialna vidpovidalnist biznesu: teoriia, metodolohiia, praktyka [The social responsibility of business: theory, methodology, practice]. Kyiv National Economic University [in Ukrainian].
6. Suprun, N. A. (2013). Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist yak chynnyk sotsialnoho zaluchennia (v konteksti tsilei stratehii “EUROPE-2020”) [Corporate social responsibility and social inclusive (in the context of the objectives of the strategy “EUROPE-2020”)]. Sotsialna polityka – Social Policy, 2 (45), 163–175 [in Ukrainian].
7. Vitlinskyi, V. V., & Velykoivanenko, H. I. (2004). Ryzykolohiia v ekonomitsi ta pidpryiemnytstvi [Riskology in the economics and entreprereurship]. Kyiv National Economic University [in Ukrainian].
8. Vnukova, N. M., & Smoliak, V. A. (2005). Bazovi pryntsypy formuvannia efektyvnoi systemy upravlinnia ryzykamy [Basic principles of forming an effective risk management system]. Finansy Ukrainy – Finance of Ukraine, 11, 80–85 [in Ukrainian].
9. Elkington, J. (1994) Towards the Sustainable Corporation: Win-win-win Business Strategies for Sustainable Development. California Management Review, 36 (2). 90–100. DOI: 10.2307/41165746
10. Wheeler, D., Colbert, B., & Freeman, R. E. (2003). Focusing on Value: Reconciling Corporate Social Responsibility, Sustainability and a Stakeholder Approach in a Network World. Journal of General Management, 28 (3), 237–254. DOI: 10.1177/030630700302800301
11. Weber, O., Scholz, R. W., & Michalik, G. (2010). Incorporating Sustainability Criteria into Credit Risk Management. Business Strategy and the Environment, 19 (1), P. 39–50. DOI: 10.1002/bse.636
12. International Organization for Standardization (2018). ISO 31000:2018. Risk management – Guidelines. Geneva.
13. European Commission. Screening of websites for ‘greenwashing’: half of green claims lack evidence. 2021. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_21_269
Переглядів анотації: 72 Завантажень PDF: 46
