Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту вважає, що етичні аспекти публікації є важливою частиною редакційної роботи та процесу перегляду. Запобігання невідповідним діям, таким як несуміляція, плагіат, несе відповідальність будь-який автор, редактор, рецензент, видавець та інститут, які беруть участь у процесі публікації.

Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту відповідає за Етику публікації та публікацію недбалості на основі кодексу поведінки COPE Кодекс поведінки та рекомендації щодо найкращої практики для журнальних редакторів та кодексу поведінки для видавців журналів з метою забезпечення етики та якості публікації.

Національна академія статистики, обліку та аудиту як видавець "Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту" виконує свої обов'язки, щоб гарантувати серйозний підхід до всіх етапів видавничої діяльності та визнає відповідальність. Реклама, перевидання та/або будь-які комерційні доходи не впливають на редакційні рішення.

Редакційна політика та етичні норми

Редакційна політика та етичні норми збірника наукових праць «Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту».

У «Науковому віснику Національної академії статистики, обліку та аудиту» публікуються матеріали, що мають важливе наукове, теоретичне і практичне значення та підготовлені на високому науковому рівні і є наслідком наукових досліджень.

Редакційна політика збірника наукових праць «Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту» ґрунтується на   рекомендаціях Комітету з етики публікацій (Committee on Publication Ethics) та Етичним кодексом ученого України.

1. Етика публікацій

1.1. До рецензування залучаються авторитетні науковці та практики за фахом статті.

1.2.  Статті, подані до публікування, проходять через процедуру подвійного «сліпого» рецензування  та перевірку на плагіат.

1.3. До рецензування допускаються наукові статті, оформлені у повній відповідності до вимог оформлення матеріалів, які подаються авторами до періодичних видань. Для визначення ступеня відповідності зазначеним вимогам, усі статті та супутні матеріали авторів проходять первинний контроль. У випадку наявності зауважень на етапі первинного контролю, стаття та інші матеріали автора повертаються для усунення виявлених недоліків.

1.4. Процедура рецензування є анонімною як для рецензента, так і для авторів; вона здійснюється двома  рецензентами.  Для рецензування закодована стаття надається рецензенту, який є провідним спеціалістом по темі статті.

1.5. Рецензент, що одержав закодовану статтю, заповнює типову форму  і обирає один з варіантів рекомендації – рекомендовано до публікації; рекомендовано доопрацювання; не рекомендовано до публікації.

1.6. Рецензенти повідомляються про те, що направлені їм рукописи є інтелектуальною власністю авторів та відомості, розміщені в рукописі,  не підлягають розголошенню. Рецензентам не дозволяється використовувати дані роботи до їх опублікування у власних інтересах.

1.7. У випадку негативного висновку (відсутності рекомендації до публікації або визначення необхідності доопрацювання статті) рецензент повинен надати письмове аргументоване пояснення причин такого рішення.

1.8. Подальша робота зі статтею, яка прийнята до публікації, здійснюється апаратом відповідального за формування періодичного видання підрозділу відповідно до технологічного процесу підготовки збірника.

1.9. Рішення робочої групи редакційної колегії повідомляється авторові(-ам) статті. У разі необхідності доопрацювання, авторові(-ам) також надсилається текст рецензії, що містить рекомендації з доопрацювання статті. Анонімність рецензентів гарантується редакцією збірника.

1.10. Доопрацьований варіант статті направляється на повторне рецензування. У випадку повторного негативного висновку рецензента стаття відхиляється та не підлягає подальшому розгляду.

1.11. Редакція не вступає у дискусію з авторами відхилених статей.

2. Етичні зобов’язання авторів

2.1. Автор несе повну відповідальність за зміст статті.

2.2. Автор повинен належним чином вказувати джерела використані в своїй роботі, якщо вони не були отримані самим автором.

2.3. Недопустимим є плагіат.

2.4. Співавторами статті мають бути ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати.

3. Етичні зобов’язання рецензента

3.1.Рецензент повинен об'єктивно оцінити якість рукопису, його експериментальну і теоретичну частини, інтерпретацію і виклад, а також зважати чи відповідає робота високим науковим і літературним стандартам.

3.2. Рецензент повинен адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб члени Редколегії і автор(и) могли зрозуміти, на чому базуються його зауваження.

3.3. Рецензент повинен своєчасно надати відгук.

Політика ретракції

Ретракція опублікованої статті здійснюється відповідно до Retraction Guidelines Комітету з етики публікацій (COPE) (https://publicationethics.org/retraction-guidelines).

Ретракція може бути ініційована у випадках:

• доведених фактів наукової недоброчесності (фабрикація, фальсифікація, плагіат);
• суттєвих методологічних помилок, що нівелюють достовірність висновків;
• дублювання публікації;
• неетичних дослідницьких практик.

У разі ретракції:

• оригінальна стаття зберігається у відкритому доступі як частина наукового архіву;
• PDF-версія чітко позначається маркером «Retracted»;
• публікується офіційне повідомлення про ретракцію із зазначенням причин;
• автори отримують письмове повідомлення з відповідним обґрунтуванням.

 

Політика щодо самоцитування авторів

Журнал підтримує принципи відповідального цитування.

Самоцитування допускається лише за умови його наукової обґрунтованості, зокрема у випадках:

• логічного продовження попередніх досліджень;
• прямого використання раніше розроблених методів;
• посилання на ключові попередні результати.

Як загальна рекомендація:

• рівень самоцитування до 20% від загальної кількості джерел зазвичай є прийнятним;
• перевищення 25% потребує чіткого наукового обґрунтування;
• надмірне самоцитування з метою штучного підвищення показників цитованості вважається порушенням публікаційної етики.

Редакційна колегія залишає за собою право вимагати коригування списку літератури або відхилити рукопис у разі невідповідності практики цитування етичним стандартам журналу.

 

Процедура розгляду скарг та апеляцій

Розгляд скарг та апеляцій здійснюється відповідно до рекомендацій COPE.

Кожен випадок розглядається:

• Головним редактором;
• Відповідальним редактором;
• Редактором, який супроводжував рукопис.

За необхідності до розгляду можуть залучатися члени редакційної колегії або незалежні експерти.

Усі скарги розглядаються неупереджено, конфіденційно та у розумні строки.

 

Редакційна відповідальність

Обов’язки Головного редактора

Головний редактор несе відповідальність за остаточне рішення щодо публікації рукописів виключно на підставі:

• наукової цінності;
• оригінальності;
• методологічної обґрунтованості;
• відповідності тематиці журналу.

Головний редактор:

• приймає рішення про публікацію виключно на підставі наукової цінності рукопису;
• гарантує неупереджене оцінювання матеріалів;
• забезпечує конфіденційність редакційного процесу;
• врегульовує конфлікти інтересів;
• забезпечує дотримання етичних стандартів і принципів COPE;
• здійснює розгляд випадків порушення публікаційної етики.

Обов’язки рецензентів

Рецензенти зобов’язані:

• надавати об’єктивні та конструктивні висновки;
• дотримуватися конфіденційності;
• декларувати наявність конфлікту інтересів;
• не використовувати неопубліковані матеріали у власних цілях;
• вказувати на релевантні неопрацьовані джерела;
• повідомляти про суттєву подібність рукопису до інших опублікованих робіт.

Обов’язки авторів

Автори повинні забезпечити:

• оригінальність поданого рукопису;
• належне цитування джерел;
• відсутність одночасного подання рукопису до інших видань;
• коректне визначення авторства;
• розкриття потенційних конфліктів інтересів;
• зазначення джерел фінансування дослідження.

У разі виявлення суттєвих помилок після публікації автори зобов’язані невідкладно повідомити редакцію та сприяти внесенню виправлень або здійсненню ретракції.

 

 

ПОЛІТИКА ВІДКЛИКАННЯ

Порушення юридичних обмежень видавця, власника авторських прав або автора (авторів), професійних етичних кодексів і неправомірна поведінка стосовно досліджень (багаторазові подання, дублювання публікації, фіктивні заяви про авторство, плагіат, шахрайське використання даних і фабрикація даних, справжні помилки, про які повідомляють автори, неетичні дослідження) або будь-які серйозні порушення вимагають відкликання статті. Іноді процедура відкликання може бути застосована для усунення помилок у рукописі або публікації. Основною метою відкликання є виправлення помилки із збереженням цілісності наукового дослідження, а не покарання автора.

Для будь-якої відкликаної статті причину відкликання й особу, яка його ініціює, чітко вказують у повідомленні про відкликання. Стандарти роботи з відкликанням уже опублікованої статті передбачають: в електронній версії примітка про відкликання має посилання на оригінальну статтю. В електронній версії оригінальної статті є посилання на примітку про відкликання, де чітко зазначено, що стаття відкликана. Оригінальна стаття зберігається без змін, за винятком водяного знака в PDF-файлі, який вказує на кожній сторінці, що вона «відкликана».

 

ПРОЦЕДУРИ РОЗГЛЯДУ СКАРГ ЩОДО ПОРУШЕНЬ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ ТА ПУБЛІКАЦІЙНОЇ ЕКТИКИ

1. Подання скарги

Скарга може бути подана автором, рецензентом, читачем або будь-яким іншим учасником наукової спільноти на редакційну електронну пошту і містити: чіткий опис суті порушення; докази (посилання на джерела, копії документів, витяги з текстів тощо); контактні дані заявника.

2. Первинний розгляд

Скаргу реєструє заступник головного редактора і передає Головному редактору, який проводить її попередній аналіз і визначає, чи стосується вона питань академічної доброчесності й публікаційної етики. У разі недостатності даних заявник може бути запрошений надати додаткові матеріали.

3. Розгляд скарги редколегією

Скарга передається на розгляд редколегії, яка встановлює:

характер порушення (плагіат, фальсифікація даних, подвійна публікація, неправомірне авторство, порушення процедури рецензування тощо);

масштаб і наслідки порушення;

наявні докази.

За потреби залучаються незалежні експерти.

4. Ухвалення рішення

Редколегія може ухвалити одне з рішень:

• Відхилити скаргу (якщо вона необґрунтована або не підтверджена доказами).
• Зробити зауваження авторам і зобов’язати виправити помилки.
• Відхилити статтю (якщо порушення виявлено на етапі розгляду).
• Відкликати вже опубліковану статтю (з відповідною офіційною публікацією про відкликання).
• Повідомити наукову установу чи роботодавця автора про зафіксовані порушення.
• Відмовити автору в подальших публікаціях у журналі протягом визначеного часу (санкція).

5. Повідомлення сторін

Автор(и) та заявник отримують письмове повідомлення про результати розгляду.

У разі відкликання статті на сайті журналу публікується повідомлення із зазначенням причин.

6. Апеляція

Автор(и) або заявник мають право подати апеляцію протягом 30 днів з моменту отримання рішення.

Апеляція розглядається Головним редактором і, за потреби, членами редколегії чи зовнішніми експертами.

7. Принципи процесу

Прозорість: процедура чітко регламентована і доступна для ознайомлення на сайті журналу.

Конфіденційність: особи, які подають скаргу, і рецензенти залишаються анонімними (за їхнім бажанням).

Неупередженість: рішення ухвалюються колегіально, з урахуванням усіх доказів.

Відповідність міжнародним стандартам – процедура базується на принципах COPE (Committee on Publication Ethics).